Подібно до інфекційної хвороби, яка б’є по найслабших системах організму та вимагає всіх ресурсів на подолання наслідків, війна оголяє найбільш проблемні сфери в суспільстві. Стан речей, з яким ми жили та мирились до повномасштабної агресії, втратив актуальність в 2022 році, і повернення назад вже немає.

Саме тому, аудит доступності та привітності міста Харкова до ветеранів, що був проведений благодійним фондом «Піксель» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» є унікальною ініціативою, яка дозволила не тільки дослідити актуальний стан справ, а й сформувати рекомендації для місцевої влади, громадських організацій. Впевнений, результати такого аудиту та оригінальний інструмент, розроблений в рамках проекту, можуть бути ефективно застосовані в будь-якому населеному пункті країни.

Результати аудиту показали, що ставлення мешканців міста Харкова до військовослужбовців та ветеранів поступово погіршується. Це проявляється в більшій байдужості, зменшенні поваги, в окремих випадках – агресивній поведінці. Часто це посилюється тим, що через носіння цивільного одягу ветеранів важко ідентифікувати – в цьому разі ставлення до військовослужбовців, ветеранів може ніяк не відрізнятися від ставлення до інших категорій громадян. Дружність до представників ветеранської та військової спільноти залежить від адміністрації установи та закладу. В деяких закладах, які брали участь в аудиті, є інформація про позачергове / пільгове обслуговування, доступні програми. Проте такі випадки скоріше є винятком, ніж правилом. Наприклад, під час аудиту не було виявлено інформації про спеціальні програми для представників військової та ветеранської спільноти в банках.

На жаль, аудит показав, що міський простір у Харкові все ще залишається доволі обмеженим щодо фізичної доступності – зокрема, значна кількість громадських місць не відповідають принципам інклюзивності – це вулиці, переходи, рекреаційні зони, громадський транспорт. Місто не пристосовано до комфортного життя осіб з інвалідністю, маломобільних груп населення (МГН). Під час проведення аудиту були виявлені проблеми з:

(1) створенням спеціально виділених паркомісць для людей з інвалідністю, ветеранів,

(2) адаптованістю установ та закладів для надання послуг людям з інвалідністю (через вузькі / подвійні двері, вузькі коридори, пороги в кабінетах),

(3) адаптованістю пішохідних зон, зупинок громадського транспорту та громадського транспорту (трамваї, спуск у метро) для людей на кріслах колісних – від місця проживання людини з інвалідністю до, н., соціальної / медичної установи,

(4) відсутністю вбиралень для МГН, людей на кріслах колісних в комунальних закладах, закладах рекреаційної інфраструктури (кафе, ресторани) ,

(5) низьким рівнем адаптованості закладів, установ, пішохідних маршрутів для людей з вадами зору (відсутність табличок, вказівників шрифтом Брайля, тактильних смуг, світлофорів зі звуковим сигналом),

(6) облаштуванням спортивних залів, доступних для відвідування МГН тощо.

Значною проблемою також залишається облаштування доступних та адаптованих сховищ для МГН, людей на кріслах колісних.

За результатами кількісного аналізу та розробленим індексом доступності та адаптованості, найбільш пристосованими для обслуговування громадян з інвалідністю є медичні установи, Центри зайнятості, ЦНАПи та великі ТРЦ. Здебільшого ці заклади були вже побудовані з урахуванням вимог створення безбар’єрного середовища. Серед найбільш проблемних питань можна вказати:

• Об’єкти рекреаційної інфраструктури міста Харкова майже недоступні для людей на кріслах колісних через незручні/вузькі/подвійні двері, наявність порогів тощо.
• На залізничному вокзалі та автостанції міста виникають складнощі з наявністю паркувальних місць, сходів та бордюрів на прилеглій території.
• Доволі високий рівень дружності до військових був виявлений в установах соціальної інфраструктури та медичних закладах, натомість низький – в торгівельних об’єктах та на автостанціях.
• Аудит підтвердив доволі високий рівень обслуговування при отриманні послуг в усіх установах міста, які брали участь в аналізі.

Найменш адаптованими до зустрічі ветеранів з інвалідністю є комунальні установи, невеликі магазини, кафе, ТЦК, будь-які заклади, які розташовані у старих невідремонтованих будівлях або у приміщеннях, призначених для укриття. Проте, за оцінками частини учасників дослідження, позитивні зміни в цьому напрямку тривають: частина з них почалася до широкомасштабного вторгнення.

В цілому результати аудиту показали, що місцева влада у Харкові здатна оперативно реагувати на запити та точково забезпечувати відповідність простору принципам інклюзивності (наприклад, реагувати на адресні звернення ветеранів). Однак існує проблема слабкої поінформованості військовослужбовців та ветеранів про наявні можливості та ініціативи міської влади. На рівні тенденції, значна частина з очікувань, побажань представників групи вже реалізується у місті, проте відома обмеженій частині учасників дослідження. В цілому, тенденція до покращення ситуації помічена – ветерани з інвалідністю, які проходили лікування та реабілітацію в інших містах України, відзначають, що Харків є більш адаптованим, зручним та комфортним у порівнянні з іншими містами, наприклад, Києвом та Львовом.

На диво, але для військових та ветеранів більш позитивним є досвід перебування у цивільних, ніж у військових лікарняних закладах (Обласний військовий шпиталь). Ключовими проблемами, з якими вони стикаються у спеціалізованому закладі для військових, є:

• Гірше за цивільні заклади ставлення персоналу до військовослужбовців та ветеранів;
• Менший рівень уваги, що приділяється пацієнтам (який суттєво визначає комфортність перебування у закладі);
• Відсутність єдиного стандарту обслуговування (учасники дослідження свідчать про різне матеріальне забезпечення, поведінку персоналу та якість послуг в залежності від відділення). Частина учасників дослідження виправдовує ситуацію у шпиталі перенавантаженням шпиталю та втомою персоналу.

Попри різний досвід у цивільних закладах з точки зору комфортності та якості лікування, вони загалом оцінюються вище.

Результати аудиту дозволяють констатувати, що у багатьох військових та ветеранів в місті виникають проблеми зі знаходженням місця розташування закладів та установ через відсутність вказівників. Проте така ситуація, ймовірно, пов’язана з фактором безпеки через військові дії.

Таким чином, в ході аудиту було виявлено низку проблем, які суттєво впливають на повсякденне життя та самопочуття ветеранів та військових у місті Харків, і це дозволило розробити низку рекомендацій міській владі, бізнесам та керівникам різних установ:

• НЕОБХІДНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОСТОРУ, ЩО ЗАДОВОЛЬНЯЄ ПРИНЦИПАМ ІНКЛЮЗИВНОСТІ. Дотримання будівельних норм «Інклюзивності будівель й споруд». Важливо: забезпечення норм не тільки на вході, а на всій території, зокрема, наявність відповідно облаштованих санвузлів, неслизького покриття підлоги, відсутність порогів тощо. Забезпечення безпечних та комфортних маршрутів пересування містом (зниження висоти бордюрів, забезпечення з’їздів на переходах). Забезпечення адаптивності міського транспорту; створення муніципального таксі, зокрема, дружнього до пасажирів з обмеженою мобільністю. Створення/забезпечення більшої кількості паркувальних місць для осіб з інвалідністю. Забезпечення принципів інклюзивності у наявних рекреаційних зонах та парках міста.
• ВАЖЛИВИМ Є ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРАЩОЇ ПОІНФОРМОВАНОСТІ про наявні можливості, ініціативи міської влади, спрямовані на підтримку ветеранів: зокрема з реабілітації, отримання адресної фінансової допомоги, житла тощо.
• НЕОБХІДНО РОЗВИВАТИ ПРОГРАМИ СПРИЯННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЮ ВЕТЕРАНІВ. Підвищення рівня поінформованості про наявні вакансії, розміщення їх у місцях, що найбільш часто/ обов’язково відвідуються військовими та ветеранами. Створення заохочуючого емоційного посилу: «робота шукає ветерана» замість «ветеран шукає роботу». Стимулювання підприємств для активного залучення до роботи ветеранів; створення інклюзивних робочих місць. Забезпечення більш привабливих умов для старту бізнесу: інформаційна допомога та отримання фінансування.
• НЕОБХІДНІ СПЕЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ ЩО БУДУТЬ СПРИЯТИ ЗМІНІ СТАВЛЕННЯ, ВІДНОСИН МІЖ ЦИВІЛЬНИМ НАСЕЛЕННЯМ ТА ВЕТЕРАНАМИ. Сприяння формуванню навичок адаптації ветеранів до цивільного життя (методологічна підтримка, психологічна допомога, створення осередків спілкування тощо). Інформаційна, психологічна робота з населенням задля формування навичок коректної поведінки та комунікації з військовими, ветеранами. Запровадження стандартів комунікації/обслуговування військовослужбовців та ветеранів у закладах, установах.
• СЕРВІСИ, СЛУЖБИ, УСТАНОВИ ПОВИННІ ПРАЦЮВАТИ НАД ЗМЕНШЕННЯМ ПРОЯВІВ БЮРОКРАТІЇ. Оптимізація/скорочення кількості інстанцій, що займаються наданням ідентичних послуг, прийняттям рішень по військовослужбовцям, ветеранам (наприклад, для пенсійного забезпечення). Оптимізація обсягу документів, що вимагаються для отримання послуг. Переведення документообігу в електронний формат.
• МІСТУ НЕОБХІДНІ ПРОГРАМИ ТА ПРОЕКТИ ЗІ СТВОРЕННЯ БІЛЬШИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ДОЗВІЛЛЯ. Створення реабілітаційного центру з можливістю безкоштовного проходження реабілітації для ветеранів. Створення спортивних центрів/осередків для ветеранів, зокрема з періодичним проведенням змагань. Опції безкоштовного цікавого дозвілля: відвідування кінотеатрів, закладів культури, екскурсій, безкоштовні абонементи у спортклуби тощо.

Подобається це чи ні – ми маємо навчитись жити в новій Україні, де війна так або інакше торкнулась кожної сім’ї, де сотні тисяч чоловіків та жінок стають ветеранами; а кількість людей, які мають інвалідність, постійно зростає. Казати, що ці люди вразливі, було б нечесним по відношенню до них. Правильніше буде наголосити, що суспільство у них в неоплатному боргу. Спроможність це розуміти та діяти у відповідності до цього є важливою ознакою дорослішання та адаптації суспільства до нових реалій.