Війна – це не лише людські жертви та зруйнована інфраструктура. Це ще й колосальне навантаження на економіку країни, яка змушена перебудовувати всі процеси під час бойових дій.

Три роки повномасштабного вторгнення РФ коштували Україні понад 20% економіки. Станом на початок 2025 року реальний ВВП становить лише 78% від довоєнного рівня. Економічна стабілізація відбувається, але темпи відновлення критично уповільнюються.

Стагфляція замість зростання

Післявоєнний ефект “відскоку” економіки вже вичерпався. Якщо після падіння на 28,8% у 2022 році економіка відновилася на 5,5% у 2023 році, то за підсумками 2024 року зростання склало лише 2,9%.

У 2025 році тенденція до уповільнення лише посилюється. За січень-лютий ВВП зріс на символічні 1,1%. При цьому в лютому цей показник становив лише 0,7%.

Найбільш тривожний сигнал – ми наближаємося до економічної стагфляції. Це стан, коли високий рівень інфляції супроводжується низьким зростанням ВВП. Жодна з галузей реального сектору за внеском до ВВП не відновилася до довоєнного рівня.

Інфляція «з подвійним обличчям»

Споживча інфляція у лютому 2025 року сягнула 13,4% у річному вимірі, тоді як промислова перетнула рівень 30%. НБУ підвищив облікову ставку до 15,5%, але проблема значно глибша.

Сучасна інфляція в Україні має переважно структурний, а не монетарний характер. Вона зумовлена не надмірною грошовою масою, а фундаментальними змінами у структурі виробництва та пропозиції товарів і послуг через війну.

Руйнування виробництв, порушення ланцюгів постачання, зростання виробничих витрат бізнесу – ось справжні драйвери цінового зростання.

Парадоксальним наслідком монетарної політики стало те, що українські банки почали заробляти на державі замість кредитування економіки. Депозитні сертифікати НБУ виявилися привабливішими, ніж підтримка реального сектору. Результат – рекордний прибуток банківської системи у 2024 році на рівні 103,7 млрд грн.

Посилення торговельного дисбалансу

Від початку повномасштабного вторгнення РФ торговельний баланс України залишається стабільно негативним. Але найбільш тривожною є динаміка – ситуація погіршується.

Якщо експорт товарів після падіння почав відновлюватися (41,7 млрд доларів у 2024 році, +15,3% порівняно з 2023 роком), то імпорт зростає набагато швидшими темпами. За три роки від початку вторгнення він збільшився на 27,3% – з 55,6 млрд доларів до 70,8 млрд доларів.

Коефіцієнт покриття імпорту експортом для товарів знизився з 73,6% у 2022 році до 59% у 2024 році. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами торік сягнуло 29 млрд доларів, перевищивши показник 2023 року.

Така ситуація створює системний тиск на валютний ринок України та ще більше підвищує залежність економічної стабільності від зовнішнього фінансування.

Безпрецедентні оборонні витрати

Від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського бюджету йдуть на фінансування оборони. Такі видатки займають близько 50% бюджету. Майже всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної допомоги.

Якщо поглянути на динаміку оборонних витрат, то вона вражає:

• 2022 рік: 1,54 трлн грн (32,5% ВВП)
• 2023 рік: 1,14 трлн грн (18,2% ВВП)
• 2024 рік: 1,69 трлн грн (21,6% ВВП)
• 2025 рік (план): 2,22 трлн грн (26,3% ВВП)

Така частка оборонних видатків у ВВП – безпрецедентна для мирного часу, але відповідає рівню витрат країн під час великих воєн XX століття.

Дефіцит бюджету та борговий тягар

Значні оборонні видатки спричиняють критичне навантаження на бюджет, що відображається у зростанні дефіциту. У 2025 році планований дефіцит сягне 1,6 трлн грн (19,4% ВВП), що значно перевищує показник 2024 року (614,5 млрд грн).

На початок 2025 року державний та гарантований борг України досяг 166,1 млрд доларів (90,4% ВВП), небезпечно наближаючись до критичного рівня 100%. За 2024 рік борг зріс на 20,7 млрд доларів.

В умовах обмеженого доступу до комерційних ринків капіталу та високих процентних ставок це створює значні ризики для фіскальної стійкості.

П’ять критичних дисбалансів

Підсумовуючи, можна виділити п’ять ключових макроекономічних дисбалансів, спричинених війною:

1. Стагфляційні процеси — поєднання високої інфляції та низького економічного зростання.
2. Структурна інфляція, зумовлена порушенням виробничих ланцюгів та зростанням витрат.
3. Негативний торговельний баланс із тенденцією до погіршення.
4. Критичне навантаження на державний бюджет через високі оборонні видатки.
5. Висока залежність від міжнародної фінансової допомоги для підтримки економічної стабільності.

Ці дисбаланси створюють серйозні виклики для монетарної політики, підтримки курсу гривні та забезпечення фіскальної стійкості держави в умовах тривалої війни.

Важливо усвідомлювати, що ці економічні труднощі — не тимчасові. Такі масштабні структурні деформації вимагатимуть років цілеспрямованої політики для їх подолання. І робити це доведеться не після перемоги, а паралельно з веденням бойових дій.